10.1. Характеристика системи освіти в Україні на початку XX століття

Початок ХХст. був відмічений поворотними соціально–політичними подіями, що змінили культурно–освітнійфон України на користь української мови та української школи.

Царськими указами цього періоду разом з проголошенням сво–боди зборів друку, слова, спілок з'явилася реальнаможливість від–родження національного шкільництва: у сфері науково–педагогічній, суто організаційній,соціально–педагогічній і т.ін.

Починаючи з 1905р., на території України з'являється мережа "Просвіт". Перше громадське культурно–освітнєтовариство такого типу з'явилося у Львові ще у 1898р. Вже за кілька років "Просвіти" заснувалися у Києві, Одесі,Катеринославі, Житомирі, Миколаєві та інших містах. Постійну підтримку громади "Просвіт" отримували збоку українських парламентських груп у Державній Думі Російської імперії; полеміка серед депутатів якоїсьогодні дає можливість прослідкувати хід культурно – освітніх процесів на території України.

Товариства "Просвіти" ставили перед собою цілий ряд навчально–виховних завдань, серед яких головне –загальноосвітня дія–льність в широких масах населення. Основними завданнями діяльності "Просвіт" буливизначені: а) розгортання мережі початкових шкіл; б) післяпочаткова освіта (для тих, хто закінчив українськушколу та тих, хто отримав початкову освіту у інших навчальних закладах); в) загальноосвітня діяльність в широких масах населення, а саме: ознайомлення з історією та культурою України; виховання патріотизму,формування українського виховного ідеалу; налагодження видавничої справи, опікування засобами масовоїінформації, бібліотеками; соціально–педагогічна, театрально–видовищна діяльність.

Для поширення своїх педагогічних ідей "Просвіти" провели у Києві курси народних вчителів (1906), де булоприйнято резолюцію про українську школу.

Курс народної школи повинен бути розширений до шести років (до цього, як правило, народна школа проводила одно–трирічний курс навчання). Усе навчання має проводитися рідною мовою. Державна мова (тобто російська) повинна вивчатися в старших класах як один з предметів навчання.

В усіх середніх та вищих навчальних закладах України навчання мусить вестися українською мовою. При цьомупередбачалось ввести у навчальні програми цих закладів вивчення української мови та літератури, історії тагеографії України.

Діяльність товариств "Просвіта" залежала від об'єктивних та суб'єктивних умов існування. Вони відрізнялися за структурою, формами роботи, типом управління; різними були навіть назви. Так, у м. Києві товариство"Просвіта" ім. Т. Шевченка. До структури товариств могли входити різноманітні комісії та підкомісії – театральна, видавнича, артистична тощо.

Всеукраїнська спілка вчителів і діячів народної освіти (травень 1906 р.) повинна була стати основною структурно–організуючою одиницею в освітній сфері України, а в перспективі – основою українськогоМіністерства освіти. Однак Всеукраїнська спілка вчителів під тиском реакції 1907 р. не змогла повноціннопрацювати, а відновила свою діяльність в добу Центральної Ради.