12.3. Ідея поєднання навчання з продуктивної працею А. Макаренка ("Педагогічна поема", "Прапори на баштах")

А.Макаренко здійснював перевиховання шляхом залучення вихованців не тільки до побутовогосамообслуговування, а й до рентабельної продуктивної праці. Це забезпечувало можливість не лише фізичновиживати, а й формувати у вихованців оптимістичний погляд на свою подальшу долю. Адже вони знайомилися зреальними виробничими відносинами, отримували надійну професію, організаційні навички, досвід взаємовиручки,відчуття захищеності у колективі і суспільстві.

Перетворення виховних закладів – колонії і комуни – у виробничі колективи є досить повчальним. Економічнаскрута примусила А.Макаренка поспішити з залученням вихованців спочатку до аналога натуральногогосподарства і до підробітків у сусідніх господарствах. А згодом, завдяки професіоналізму агронома колонії М.Фере (прототипу Шере у "Педагогічній поемі") та використанню високопродуктивних порід свиней і кращихсортів зернових, овочів і фруктів, колонії вдалось домогтись рентабельності власного сільськогосподарськоговиробництва.

Перехід А.С.Макаренка в комуну ім.Ф.Е.Дзержинського переконав його ще раз, що без продуктивної виробничоїпраці ніяке виховання, а тим більше, перевиховання, неможливе. У зв'язку з тим, що комуна була розташована наоколиці Харкова і не мала сільськогосподарських угідь, йому довелось повністю відмовитись від звичного для ньогостереотипу виживання в сільських умовах.

Доречним у виховному аспекті було компромісне рішення щодо оплати праці комунарам. Виробники, з метоюзбільшення продуктивності праці, категорично наполягали на матеріальному її стимулюванні. З ідеологічноїточки зору було б правильніше привчати юнацтво до безоплатної праці. А.Макаренку вдалось домогтися, щобосновна частина заробітку накопичувалася на особистому рахунку кожного, з якого можна було братизаощадження лише після випуску з комуни або з дозволу адміністрації. Десята частина заробленого за загальноюЗгодою йшла у розпорядження ради командирів для культурно–масових потреб та соціального захисту окремихвихованців. І, нарешті, незначна сума у кілька відсотків з кожного заробітку йшла на кишенькові витрати.Останнє розвивало у них навички поводження з грішми, привчало раціонально планувати свій скромний бюджет, давало їм змогу реалізувати своє право вибору в задоволенні якихсь потреб.

Серйозна увага приділялась і навчанню. Кожний новий вихованець у перші ж дні свого перебування в комунізараховувався у шкільну групу відповідно до своїх знань. При комуні діяв робітфак Харківського машинобудівногоінституту, майже половина випускників якого продовжувала своє навчання у вузах.