12.1. Життя й педагогічна діяльність А. Макаренка

Антон Семенович Макаренко народився 1 березня 1888 р. в м. Білопіллі Сумського повіту Харківської губернії усім'ї майстра малярних справ .

Спочатку він навчався в Білопільському двокласному училищі з п'ятирічним терміном навчання, а з 1901 p.,після переїзду сім'ї у м.Крюків (посад повітового міста Кременчука), – у Кременчуцькому міськомучотирикласному училищі. Влітку 1904 р. закінчив міське училище з відзнакою й продовжив навчання наоднорічних педагогічних курсах при цьому ж училищі і по закінченню їх отримав звання вчителя початковихкласів.

1 вересня 1905 р. він розпочав педагогічну діяльність у Крюківському двокласному залізничному училищі, девикладав російську мову, літературу і малювання.

У Крюківському училищі А.Макаренко працював 6 років і був переведений на посаду вчителя двокласногозалізничного училища на станцію Долинську колишньої Херсонської губернії.

Після дев'яти років роботи на педагогічній ниві А.Макаренко в 1914 р. вступає до Полтавського учительськогоінституту, де виявив великий інтерес до літературної творчості.

З вересня 1916 р. по березень 1917 р. його заняття в інституті були перервані призовом в армію, але, у зв'язку зблизорукістю, він був звільнений від військової служби і вже 15 червня 1917 р. закінчив учительський інститут, одержавши золоту медаль за твір "Криза сучасної педагогіки".

Закінчивши навчальний заклад, Антон Семенович деякий час працював учителем зразкової школи приПолтавському учительському інституті, а в грудні 1917 р. повернувся до Крюкова, де жила його овдовіла мати, ібув призначений інспектором (директором) вищого початкового залізничого училища, де в 1905 р. почав своюпедагогічну діяльність.

Кременчуцький відділ народної освіти не підтримав новацій А.Макаренка і восени 1919 р. він переїхав доПолтави. Спочатку завідував міським початковим училищем № 2, а з серпня 1920 р. був призначенийдиректором семирічної трудової школи № 10. Але вже у вересні цього року Полтавський губернський відділнародної освіти доручив йому організувати в с.Ковалівці, за 6км. від Полтави, колонію для неповнолітніхправопорушників і завідувати нею. У 1921 р. колонії присвоїли ім'я Горького.

1926р. колонія зустріла значними успіхами. У А. Макаренка виникає думка про переселення колонії у Куряж, за 25км. від м. Харкова та об'єднання з Курязькою трудовою колонією.

У червні 1927р. А.Макаренко був запрошений керівниками ДПУ України для участі в організації дитячоїтрудової комуни на околиці м.Харкова. Деякий час він працював одночасно у двох закладах – в колонії ім. М.Горького і в комуні ім. Ф.Дзержинського.

Педагогічну й адміністративну роботу в комуні А.Макаренко поєднував з літературною. Життя комуниім.Ф.Дзержинського Антон Семенович показав у художніх творах "Марш 30 року", "ФД /". У 1934 р. його булоприйнято до Спілки письменників СРСР.

У 1935 р. А.Макаренка призначають на посаду заступника начальника відділу трудових колоній (ВТК) НКВСУкраїни, і він переїжджає у м.Київ. Керуючи колоніями України, він восени 1936 р. одночасно завідував колонією в Броварах біля м.Києва.

У 1937 р. переїжджає до Москви й присвячує себе літературній і громадсько–педагогічній діяльності.

У розквіті сил і задумів 1 квітня 1939 р. А. Макаренко раптово помер (похований на Новодівочому кладовищі, м. Москва).