11.3. Ідея національного рідномовного виховання І. Огієнка

Іван Огієнко (1881 – 1972) народився в м.Брусилів Житомирської області. Закінчив Київський університет, дезгодом працював доцентом, професором. Добре знав і вивчав історію школи в Україні.

Написав ряд підручників для українських шкіл: "Рідна мова (1917), "Рідне писання" (1918), "Українськаграмматика" (1918), "Українські шкільні мотиви" (1921). Працював вчителем середньої школи та комерційногоучилища в м. Києві, приват–доцентом і професором в університетах Києва, Кам'янець–Подільського, Варшави, Брно, Монітобі, деканом Колегії Святого Андрія Первозванного у Вінніпезі.

Однією з найвідоміших сучасному читачеві наукових праць І.Огієнка є "Українська культура" (1918), де він постаєяк дослідник історії освіти та культури України. Звертаючись до епохи українського Відродження (XVIIXVIHct), вчений зробив висновок про культурно–освітнє посередництво України між Заходом і Сходом та прорегенерацію української наукової думки у Московській державі.

У 1918 – 1920рр. І.Огієнко керував Міністерством освіти і віросповідань Української Республіки та Кам'янець–Подільським державним українським університетом. За дорученням уряду Директорії він видав наказ проперехід на українську мову викладання в школах усіх типів; створив комісію з опрацювання українськогоправопису; видав постанову про запровадження обов'язкового безкоштовного навчання дітей шкільного віку.Головним у розвитку духовності української молоді І.Огієнко вважав християнську доброчесність,справедливість і працьовитість. Ці риси можливо виховати, на думку вченого, лише на основі рідномовноговиховання і тільки в родині. Таким чином, принциповими рисами педагогічних поглядів І. Огієнка можнавважати: різномовність, родинність, залучення християнських ідеалів. Згідно з цим, основними завданнямиосвітньо–виховного процесу в навчальних закладах України повинні бути: українізація всіх типів навчальнихзакладів; доступність і єдність навчання; створення системи підготовки національних педагогічних кадрів.

Педагогічні погляди І. Огієнка

Мета освіти й виховання: формування національної свідомісті, духовності, національного характеру,естетичних цінностей, утвердження здорового способу життя дітей.

Зміст освіти: національний компонент освіти (знання природних багатств та національних героїв, історії,культури, традицій свого народу).

Принципи навчання: виховуючий характер навчання; наочність, науковість, систематичність, міцність знань;індивідуальний підхід; активність і творчість учнів.

Методи навчання: бесіда, розповідь, пояснення, вправи, робота з книгою, використання наочності, дискусія,проблемний виклад знань, навіювання.

Зміст виховання: прищеплення любові до свого народу, народної творчості, рідної мови і церкви.

Засоби виховання: рідна мова, батьківський та материнський приклад, рідномовне оточення, етнічне середовище,усна народна творчість, читання Біблії, народний календар, рідна історія, література, традиції, обряди, свята,ігри, мистецтво, побут, одяг.