13.2. Уніфікація загальної освіти в 30–ті роки

Система освіти в Україні в 20–ті роки докорінно відрізнялась від російської. Як уже було сказано, на Українізатвердили систему освіти, яка складалась з семирічної школи двох концентрів (1–го – чотири роки навчання, 2–го – три) й профшколи. У цей час у Росії склалася така система освіти:

початкова школа (І ступінь) – 4 роки навчання;

семирічна школа як фундамент всієї шкільної системи;

школа II ступеня (дев'ятирічна середня школа);

фабрично–заводські семирічки;

школи селянської молоді;

школи фабрично–заводського учнівства;

робітничий факультет.

У середині 20–х років уряд Радянської Росії рішуче змінює свою тактику щодо інших радянських республік. Вквітні 1930 р. на Всесоюзній партійній нараді Нарком освіти України М.Скрипник виступив з пропозицієюуніфікації системи народної освіти СРСР, обґрунтовуючи це тим, що "цього вимагає єдиний план господарськоїперебудови СРСР". Таким чином, поступово сформований наприкінці 20–х років тоталітарний режим ліквідувавукраїнську освітню специфіку в рамках загальносоюзної уніфікації системи освіти. При цьому за взірець буловзято, звичайно, російську систему народної освіти.

Таким змінам також сприяли постанови ЦК ВКП (б) про організацію і зміст роботи радянської школи. 5вересня 1931 року ЦК ВКП (б) прийняв постанову "Про початкову і середню школу", в якій зобов'язав наркомосиреспублік негайно розпочати роботу по складанню нових навчальних планів і програм, що забезпечили б засвоєнняучнями основ наук і відповідали б завданням політехнічного навчання, яке повинно здійснюватись на основіопанування учнями загальноосвітніх дисциплін, зв'язку теорії з практикою, вивчення основ виробництва.

Невдовзі після цієї постанови були затверджені нові навчальні плани, побудовані на основі предметноговикладання, і введені нові програми з основних навчальних предметів, в яких ще було багато серйозних недоліків.

25 серпня 1932 року ЦК ВКП(б) прийняв постанову "Про навчальні програми та режим у початковій і середнійшколі". Даною постановою було засуджено комплексну систему навчання, бригадно–лабораторний метод, метод "цілих слів" у навчанні грамоти, недооцінку класно–урочної системи навчання. Вимагалось, щоб основною формоюнавчальної роботи став урок зі сталим складом учнів і стабільним розкладом; при навчанні повиненвикористовуватись систематичний виклад учителем матеріалу, самостійні та лабораторні роботи, екскурсії. Впостанові давались принципові вказівки щодо обліку знань учнів. Рекомендувалось проводити індивідуальнийсистематичний облік знань.

ЦК ВКП(б) рекомендував Наркомосу переробити навчальні програми до 1 січня 1933 року для того, щобзабезпечити "дійсно міцне і систематичне засвоєння дітьми основ наук "

Як уже зазначалось, у 20–ті роки на Україні відбувався інтенсивний розвиток педології. ЦК ВКП(б) в постановівід 4 липня 1936 року "Про педологічні перекручення в системі Наркомосу" викрив педологію і шкідливу діяльністьпедологів, вказав, що вони базуються на антинаукових, антимарксистських положеннях. Засудивши педологічніперекручення, ЦК ВКП(б) в своїй постанові вимагав "відновити повністю в правах педагогіку і педагогів", вказав нанеобхідність розвитку марксистської науки про дітей.

Отже, 1936 роком датується остання згадка про педологію. Вона зникає з педагогічного небосхилу, а разом з неюприпиняються будь–які вивчення вікових та індивідуальних особливостей дітей взагалі.