11.2. Ідея національної школи С. Русової

Софія Русова (1856 – 1940) народилася у с. Олешня на Чернігівщині. З 1861 р. проживала у Києві, закінчилагімназію. У 15 років Софія отримала дозвіл на відкриття дитячого садка на 20 вихованців. Завдяки знайомствуз сім'єю Старицьких С. Русова стала палкою прихильницею української культури, познайомилася зП.Чубинським, М.Лисенком, М.Драгомановим, О.Пчілкою, П.Житецьким. У 1874 р. С.Русова переїжджає до Петербурга разом зі своїм нареченим, відомим українським етнографом і фольклористом О.О.Русовим. Вонапрацювала у петербурзьких школах, пізніше – у дитячих садках Чернігова і Харкова,у Харківському Товариствірозповсюдження грамотності. Практична педагогічна діяльність справила вирішальний вплив на формуванняпедагогічних поглядів С. Руоової. У 1906 р. вона написала і видала "Український буквар" ( на основі розробок О.Потебні), в 1911 р. – "Початкову географію" та брошуру "Про колективне і групове читання".

Принциповою основою змісту навчально–виховного процесу у дошкільних навчальних закладах та школах С.Русова вважала рідну мову, національні свята, християнські цінності українського народу. Будучи редакторомкиївського журналу "Світло" (1910 – 1914), у численних статтях обґрунтовувала і розвивала свої погляди наорганізацію українського шкільництва. Особливе місце в її науково–педагогічних дослідженнях займає проблемадошкільної та позашкільної освіти. Дошкільна освіта та виховання, на думку С. Русової, повинні базуватися начіткій взаємодії з народною педагогікою і проводитися тільки рідною мовою. Позашкільна освіта має базуватисяна системі вечірніх шкіл кількох типів: недільні школи, школи ліквідації неписьменності, повторно–додаткові,фахові і професійні школи, а також народні університети.

Працюючи у відділі дошкільного виховання секретаріату освіти в уряді У HP, С.Русова брала безпосереднюучасть у розбудові української школи. Курс лекцій, прочитаний нею у Київському педагогічному інституті,вийшов з друку окремою книжкою "Позашкільна освіта" (1918). Основним принципом навчання і виховання вукраїнській школі вона вважала народність, а педагогічним ідеалом – національно–релігійний.

У 192 їр. С.Русова виїхала за кордон, де продовжила педагогічно–письменницьку діяльність, написала ще дві відоміроботи: "Західна Європа" та "Позаєвропейські країни" (1922 р.).